Дякую тобі що ти є
Що дивуєш, радієш і дихаєш
Що даруєш увагу й кохання своє
Що мандруєш завжди із надією
Що жбурляєш монету у водоспад
Із бажанням колись повернутись
Потім довго шукаєш дорогу назад
Не спішиш, бо для тебе прекрасне усюди
Обіймаєшся з небом, торкаєшся хмар
Роздивляєшся в небі хмаринний звіринець
У осінніх калюжах міський тротуар
А для тебе це стежка у мрії
Ти даруєш своє відображення вікнам вітрин
Посміхаєшся вітру і всім перехожим
Горизонт застелив листопадовий дим
А у тебе в очах не тримаються сльози
Повний місяць тарує свій шлях по воді
Неймовірна краса, нею хочеш ділитись
І ти кидаєш в воду сліпі камінці
І торкаєшся срібла, щоб небом умитись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2023
автор: tru