Залоскотав осінній лист, чарує казка,
Неначе неповторна мить матусі ласка,
Лиця торкнувся і бринить, як сон у нічку,
Що пригортає, мов дитя малу смерічку.
Ось, тихо кличе в далину, веде розмову,
В його полоні чарівнім, ох, як чудово!
Заколихає мила мить і знову казка,
А згадка ніжністю бринить, як неньки ласка.
Зберу, з'єднаю кольори з усього світу
Та передам отой привіт я сміло літу,
За те, що ніжились тіла в п'янкі серпанки,
Що зустрічали, як завжди розкішні ранки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик