Нескінченні життєві дороги
Переплутались, переплелись...
Звідусіль нас ведуть до порогу,
Де чекали батьки ще колись.
Не чекають уже, проминули
Ті часи безтурботні, мов сон.
Пам'ять лиш поведе у минуле
З теплим світлом вечірніх вікон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Патара