Налий мені осінь, насить мою душу сповна,
Бо клени згоряють - дощами їх не загасити.
Налий мені осінь, вона ще солодка й хмільна,
І вогко ще травам,
і сніг ще на землю не випав.
Де пряні дими обвивають дерева руді,
І пахне корою впереміш старими грибами.
Де листя мережиться по болотистій воді -
Допоки не різними ми ідемо берегами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Олена Жежук