N.V.
Я не сприймав життя всерйоз,
все було жартом — ніби грою,
та трапився колись курйоз,
неждано літньою грозою.
Гроза гриміла в підворітті,
дув бульбашки в калюжах дощ,
і я, вже тричі в повнолітті,
відправився шукати прощ.
З'явилась ти немов із сну,
із моїх мрій і марень дивних,
а я шукав тебе одну
в своїх бажаннях інтенсивних.
Мій янголе — намоклий під дощем,
прийшовши для сердечних втіх
приніс мені лиш серця щем,
та відчуття, що все це — гріх!
*проща — відпущення гріхів.
17.10.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2023
автор: Микола Коржик