Хитра вдача.

Повний    Місяць  вбрався  в  золоте
На  побачення  до  Осені  він  іде.  
Краля  мило  посміхається  йому
Нарядилась  в  золотисте...  Та  чому?

Вітер  хмару  дощову  пригнав,  
Поки    Місяць  парасольку  взяв,  
А  Вітрисько  начепив  наряд
Та  й  собі  до  Осені  ...  Наугад

Прилетів  до  кралі    -    неспроста
Приголубив,  цілував  її  вуста,  
Показав,  бач,  силу  на  землі  :
Хитрість,  вдача  в  нього  -    чималі.  

Місяць  довго  ще  очікував  ту  мить
Поки  дощик  перестане  моросить.  
Вітер  ніжно  Осінь  пригортав,  
Місяць  парасольку  все  шукав...  

                                       *    *    *

Хитра  вдача  і  в  людей  бува
Та    в  душі  таких    -    трин-трава*...  
"Хитрий  завжди  лазівку  знайде"  
Щастя  з  твоїх  рук  украде.  
Й  живчики*    існують  -  про  це  знай,  
Думають:    -  Все  можна...  
                                                                     Пам'ятай  :
Якщо  трапилось  таке,  -    не  барись,  
Перейшли  дорогу    -    то  борись!


                                           *  Трин-трава    -    тут  у  значенні:    мені  всеодно,  все  байдуже.  
                                           *  Живчик    -    тут  рухливий  чоловік  легковажної  вдачі.  
                                             Використала  народне  прислів'я:
                                                           "Хитрий  завжди  лазівку  знайде".  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2023
автор: Галина Лябук