Не дерево, квітку зростив у дворі.
Не Бога, а зірку побачив вгорі.
В повітрі шумить золотий листопад.
З тобою сьогодні я чуюсь, як пан.
Усе справедливо! Хай спокій, де ти.
Я знаю, до щастя ми зможем дійти.
Йде холод, та квітку запѝшу в альбом.
То добре, що нам не судилося двом.
14:39, 12.10.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2023
автор: Ти