Мені розірвали серце собаки
душа защеміла стала як смог
І груди мої прибили клинками
щоб я не почав новий епізод
І очі мої набрались сльозою
дихання стало німою мольбою
Думки відгортають хвилини назад
а ноги як вкопані просто стоять
Я просто стою як в гарном кіно
в сторонці від всіх хто знав нас давно
Дивлюсь як хоронять живі почуття
лайном присипають наше життя
Я знову вмираю я знову без серця
Я знову людина яка не сміється
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2023
автор: Андрій Листопад