Учневі, вихованцю Алексу Брендону Кобурну (Онуці Олександру)

Листя  вальсує,  журлива  вода…
Степ  запорізький  –  рашистська  орда!
Серце  зчорніло:  «Біда,  ой  біда!
Снайперська  куля  –  ворожа,  бліда!»
В  чистому  полі  козак  наш  лежить.  
«Хрест»  вже  у  Бога,  життя  –  тільки  мить…
Славна  родина,  кохана,  брати:
«Нащо,  –  благають-  за  що  в  засвіти?»
- Соколе,  в  сталі  немає  тепла…
- Дії  й  молитви  –  поборники  зла!
Тихо  всміхнувся:»  Я  хрест  свій  доніс!
 Чекайте,  зустрінемось  в  світі  без  сліз!»
Олександре,Алексе,  Сашку!  Пам'ятаєш,  як  ви  прохали  знайти  значення    імен,  і  ти  дізнався,  що  Олександр  -  "захисник  людей",  як  завжди  був  на  варті  добра,  справедливості,  людяності...  Серйозний  і  відповідальний,  старосто  класу,  який  аж  в  10  класі  став  м'яким  і    трішки  безпорадним  веселунчиком(  бо  закохався  не  на  жарт  у  красуню-однокласницю).  А  "козацьку  кашу",  а  футбол,  а  море  кумедних  історій  з  життя  нашого  класу,  а  твій  випускний(  -  Яке  ім'я  мені  вибрати,  Олено  Іванівно,  допоможіть?),  а-а-  😥😥😥😥😥а....  Скільки  у  серці  спогадів,  мій  Захиснику-  Герою!!!  І  ще  не  вірю,  що  ти  покинув  нас...  Глибокий  біль  та  сум  у  моєму  зраненому  серці!  Янголи  відлітають  на  небо!🙏🫂💔

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2023
автор: fialka@