Свідома осінь не напружує очей,
Аби узріти очевидні речі.
Вустами тиші серцю істина рече́ –
Дезінфікує спорожнілий глечик.
Від слів чуттєвих оболонка певний вміст
Притьма́ втрачає – гра немає сенсу.
Новітній день – незаперечний реаліст –
Украй не марить восени про ве́сну.
Що мало статися, нарешті відбулось –
Свідома осінь є життєвим свідком.
Та попри все, стає ніяково чогось,
Хоча відчула порожню́ ще влітку...
04.10.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2023
автор: Олена Студникова