Літня гра

На  запилених  вулицях  літо
Забиває  останні  голи.
Ще  пасує  м’ячем  гордовито
У  ворота  насуплених  злив.

На  рудому  осінньому  полі
Хмари  й  вітер  –  центральні  гравці.
Вже  зажурені  клени  й  тополі
Жовту  картку  тримають  в  руці.

З  кутового  настирливий  вітер
Б’є  у  хмару  строкатим  м’ячем.
З  поля  йде  переможене  літо,
Умиваючись  сірим  дощем.



https://www.youtube.com/shorts/pSfMovW0HTo

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: Тетяна Мошковська