Кицин коцик (дит. )

Постукала  у  двері  пані  Киця:
–  Привіт!  Скажіть,  будь  ласка,  це  крамниця?
Мені  сказав  один  знайомий  котик,
що  у  крамниці  продається  коцик.
–  Так-так,  ідіть  сюди,  шановна  пані!
В  нас  коцики  і  плетені,  і  ткані.
Легенькі  –  літні.  І  важкі  –  на  ваті.
У  квіточку,  смугасті  та  картаті.
Ці  –  чорно-білі,  інші  –  кольорові.
На  тих  по  краю  –  китички  шовкові.
А  ось  на  цей  у  нас  сьогодні  знижка,
бо  трішечки  його  погризла  мишка.
–  Гаразд,  давайте  цей,  –  сказала  Киця.  –
У  господарстві  всяка  річ  згодиться.
На  коцик  я  пришию  гарну  латку  –
і  вмить  прикрасить  він  мою  кімнатку!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Світлана Себастіані