Добігає літо крізь осіннє сито.
Скоро лист пожовкне, потім опаде.
Щось життя занадто швидко пережито,
Зчутися не встигнеш, як воно пройде́.
Не жалію ро́ків – це було би марним.
Час летить невпинно. Класика буття.
Та от не навчився у негарнім гарне
Віднаходить, щоби звеселить життя.
Чорний колір білим не назву ніколи,
Що б не бубоніли псевдо-знахарі́.
Не бува щаслива птаха у неволі.
Доля – це не вибір серед трьох доріг.
Входить літо в осінь маршем вересневим.
Скоро вже у вирій птаство полетить.
У житті для мене є найбільш суттєвим
Гідності не втратить, честі не згубить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2023
автор: Олександр БУЙ