Люляє вітер білі верби,
Гульвіси вдачу в тіні дроку
Лишив назавжди, щоби стерти
З душі останній із пороків.
В лабети жадібно сповивши,
Люляє вітер білі верби,
Гойдає так, що хмар аж вище,
Серця у юнок вмить завмерли!
В палкій любовній круговерті,
Тендітні діви щоб кохали,
Люляє вітер білі верби,
Під теплим сонця опахалом.
Зостались верби довгокосі
Холодні, мов безмежжя тверді,
Лише скрапають з листя роси.
Люляє вітер білі верби...
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: Chara Vinna