Космос придумав дивак.
Може, то був жартівник
Чи бузувір, маніяк,
Діло зробив й хутко зник.
Правила досить чудні
Він встановив для усіх:
З вигляду ніби складні,
Глибше копнеш - сміх і гріх.
Все, що у Всесвіті є
(Діри, планети, зірки...),
Безперестанку снує
Вже незліченні віки.
Та як би ж тільки то див,
Що безкінечний танок!
Той винахідник увів
Конкурс на кращий роток.
Бідні небесні тіла
У небезпеці живуть:
Щойно загавишся, зла
Не оминути - зжеруть.
Меншого, слабшого з"їв -
Виживеш, далі лети.
Певно, Творець зголоднів,
Доки досяг він мети.
Щодо Землі, то цей пан
Намудрував на віки,
Схоже, створив балаган
Чи то як раз навпаки.
Храм він прекрасний зваяв,
Сповнений райських чудес,
Тільки знов пожартував
І прирівняв до Небес.
Щойно народишся, знай,
Ти вже для когось - харчі.
То ж бережись, не дрімай
Вдень, а такОж уночі.
Людство, найбільший жерун,
Нищить планету й себе.
Немилосердний жартун
Той винахідник Небес.
Ким пересмішник був, той,
Що існування земне
Хижим зробив? Ой-ой-ой!
Щось укусило мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2023
автор: Leskiv