Сутінки бавили стомлені віти.
Ночі ставали холодно-звеном.
Учора були ще у теплому літі,
Сьогодні вже осінь малює руслом.
Тиша і спокій зостались у небі,
Земля вимальовує свій епізод.
Розкинулась нитка золо́т у вертепі.
І знов гіркота у належності сот.
Осінь тікає у зранене диво.
Хиляться ноти незба́гнено-трав
І все залишаються, мовби не мстиво,
Аби зазвучати вимовою барв.
Осінь беззахисно змінює очі.
Знову потоплено сотні принад,
Аби тільки стали теплішими ночі
У тіні холодних до моря завад...
03.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2023
автор: Сара Ґоллард