Ми люди похилого віку?
О ні! Усе зовсім не так.
Ми люди щасливого віку.
У посмішці нашій цей знак.
Щасливі від того, що можем
Зібратись отак ось завжди.
Хворобу любу переможем.
Дівчата ми ще - хоч куди.
Ми вдячні безмежно терцентру
За їхню увагу до нас,
За всі отакі ось концерти
І з нами проведений час.
Як добре! Про нас не забули.
Одна лиш маленька біда.
Мужчини щось наші в загулі.
Не хочуть ходити сюди.
Зате наші Діма і Петя
Он гляньте які парубки .
Таких нема більше у світі.
Ох не ковирзуйте, дівки.
Танцюємо тут і співаєм.
Та й жарти до речі в цей час.
Про біди свої забуваєм.
Ну як же, терцентр, без вас?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2023
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук