В чіпких обіймах темряви в кімнаті я,
Лиш згадую, як пахнуть твої сни,
Шкребеться час, стискає ніч апатія.
Я в осені... Знов лячно восени.
Знов порожньо... тамую спрагу тишею...
Буває, часом, нудить від надій, –
Безбарвною стаю, чи просто мишею,
Забившися у нори своїх мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2023
автор: Ася Оксамитна