коли гляну на себе як збоку
все чиїсь мені чуються кроки
озираюсь нікого лякаюсь
відступаю назад як від краю
сильне прагнення рветься назовні
видихаю легені ним повні
пережитки минулого корені
не для мене тут буцімто створені
заправляю у чоботи рясу
зачиняю всі двері на засуви
амбразури погладжую дотиком
очі вуха і ніздрі і рота
балаклава пітніє в кишені
як багато повсюди мішеней
раптом постріл не з дула а з ліри
а я дурень у неї не вірив
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2023
автор: Щєпкін Сергій