ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ ЖИТТЄВИХ КОЛОСКІВ
(Молодшому синочкові з нагоди Дня народження)
Роки несуться птицями у далі,
Збігає час, злітає десь у вись,
Лишає із роками він скрижа́лі,
А сам несеться, мчиться він кудись.
Вже двадцять п’ять, а наче бу́ло вчора,
Вже чверть століття в скриню син зібрав,
Їх вишивала доля неозора,
Всевишній кожен з них подарував.
Не віриться, що син такий дорослий,
Ще наче вчора виріс з пелюшо́к,
Життя плете роки́ його в колосся,
Перед очима перший його крок.
Перед очима всі його стежини
Від пуп’янка до красеня, ким став…
Сьогодні двадцять п’яті уроди́ни,
Вже двадцять п’ять томів життя зібрав.
Дорослим став, але такий ще юний,
І пізнає щораз життя на смак,
Дзвенять красиво всі життєві стру́ни,
І ллється пісня із душі відтак.
Роки́, мов перли, у життєвій скрині,
Нехай Госпо́дь насипле їх до ста,
Ось двадцять п’ять синочкові є нині
І ця пора у нього золота́.
Вже двадцять п’ять дерев в саду́ зростає,
І двадцять п’ять налитих колосків,
Та й кожне з зерен рясно проростає,
Злетіло ввись вже двадцять п’ять птахі́в.
А я щодня молю́ за нього Бога
І доленьку вимолюю йому,
Хай килимом встеляється доро́га,
За це в молитві руки я здійму́.
Дорослий син, повірити не можу,
Гортаю пам’ять, наче той альбом,
Вимолюю для нього ласку Божу,
Що стала би цілющим джерелом.
Сторінку кожну в пам’яті гортаю,
І кожна з них миттєво ожива,
Аналізую і себе питаю
Чому́ так швидко кожен рік сплива.
Минув той час, коли блукав в дитинстві,
Був підлітком, а далі бу́ла юнь,
Щаслива я у сво́їм материнстві,
І двадцять п’ять почулося відлунь.
То ж добру долю хай Госпо́дь дарує,
І під Покров Пречиста хай візьме́,
Життя синочку доленька гаптує,
На крилах щастя хай його здійме́.
І я щаслива буду з ним від то́го,
В життя свідоме він уже вступив,
Молю́ за нього Господа святого,
На щастя щоб його благословив.
01.09.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР