[b]А[/b] в долині безмежній за лісом,
[b]Т[/b]ільки мабуть в отій тишині -
[b]А[/b]рфа дивно з'єдналася з літом,
[b]М[/b]рійно звуки лунали душі.
[b]З[/b]ахопила красою мотиву,
[b]В[/b] ній співали усі почуття,
[b]У[/b] харизмі земного пориву
[b]Ч[/b]истота відчувалась життя.
[b]А[/b] за обрієм світла в серпанку
[b]Л[/b]егіток уповільнював хід,
[b]А[/b]кцентуючи ніжність до ранку,
[b]М[/b]иром щастя доносив у світ.
[b]Е[/b]х, яка ж то була неповторність,
[b]Л[/b]іто дихало чарами в слід,
[b]О[/b]гортаючи навіть мінорність,
[b]Д[/b]одаючи блаженний політ.
[b]І[/b] в мотивах я чула змістовність,
[b]Я[/b]к душі неприхований звіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик