( в дарунок майстру витинанкарства Тарасу Крамаренку.
З циклу " МИТЦІ ДЛЯ " СОЛО" Й " СОЛО" ДЛЯ МИТЦІВ")
За мить з-під рук його розгорнеться життя,
Воно ж бо складене у кільканадцять згинів.
Мовчанням вкаже пан-митець слід майбуття,
Бо кожен витин гострих лез папером ли́нів.
Комусь відчинеться невигоєне тло.
З отих віконець незлічимих гляне в люди
І, з кольорів обрізків, всім наллє воно
По саме серце, переповнюючи груди!
Когось засіє розпшеничена кутя,
А хтось із шаблею піде в високі гори -
Творив для світу світом майстер бороття,
Віддавши душу назавжди у творчі шори.
Марія Дребіт
28.08.2023 Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2023
автор: VIRUYU