Він вірив небу більше, ніж собі,
Був капітаном в зоряному морі.
Манили завше далі голубі
І бойова мелодика моторів.
Не раз ставав із ворогом на прю,
За Землю був в великому одвіті,
Він клятву дав Небесному царю
Свою країну завше боронити.
Чому? Чому? Ще сто разів: «Чому
Такий удар одержав він від долі?"
Останній раз – задачу надскладну
Й остання мрія: впасти в чистім полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2023
автор: Шостацька Людмила