Я у обіймах твоїх ніжно скупаюся в ласці,
Вдячна за миті п'янкі, що опинилася в казці,
У чарівливій красі рідних, найкращих стежинок -
Не відчувала ніде дивно зворушних хвилинок
Вічно привабливий світ тихо сплітає моменти
Та додає милий квіт, наче душі компліменти,
Сміло радіє душа, що у полоні твоєму,
Шедро вклоняюсь землі та неповторному небу
Відгомонів зелен гай, дивно в тумані ховався,
Мабуть і є душі рай, що кожну мить посміхався,
Ніжно тендітна вуаль тихо вкривала нам плечі,
Так неповторний цей стан, що нам з тобою до речі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик