[color="#e32424"]Знов серпень.. Знову - серпень..
Розлогий, невичерпний..
І золотиться персик
В тарілці на столі..
Скрізь літо, трави, роси..
І сонце стоголосе
Блукає, світле й босе ,
По вигрітій землі..
Хоч блідне матіола ,
Красунчик-гладіолус
Радіє, кличе в школу
Всіх дітлахів малих
А ніччю п'яні зорі,
Наповнено – прозорі,
Пливуть по неозор'ю,
Як морем кораблі
А осінь,скора осінь,
Що дуже любить сльози
Дощів й метаморфози
Всіх кольорів листа,
Застигла на порозі ..
Очікує і просить
Побачення, й пророчить,
Що буде - золота..
А поки - скрізь - лиш серпень..
Хор цвіркунів відвертих..
І пахощі, і зелень -
Все ніжиться теплом
А літній легінь смілий -
Солодкий, щедрий, зрілий -
Цілує світ, щоб спіло
В нім літо.. І жило..[/color]
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2023
автор: Irкina