Щезнуть люті вороги,
Розмінуєм береги,
І заграє золотом пісок.
Буде тиша навкруги,
Ми, зболілі від жаги,
Зробим на́встріч пожаданий крок.
Наковтавшись гіркоти,
Води змиють всі сліди
Зайд із закривавлених доріг.
Врятувавшись від біди,
Дочекавшись теплоти,
Море стане нам як оберіг.
Ледь шумітиме прибій,
Десь у далі голубій
Замузичить сонячний смичок.
На тасьмі береговій
Торкнемо́ся спраглих мрій –
Оживе погаслий світлячок.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2023
автор: Галина Брич