По стерні колючій відступає літо,
Журавлі тужливо вслід йому летять.
Зовсім близько осінь, золотавим світлом
Заполонить душу, змиє сум'яття.
Скочується серпень яблуком дозрілим.
Десять днів на зустріч у передчутті.
Проводжаю літо, дякую, що гріло,
Що мене чекає далі у житті?
Рахувати кроки до вершин спасіння,
Чи підступну в серці ніжити печаль?
І тому чекаю я дощів осінніх,
Життєдайність їхню в себе на плечах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2023
автор: Незламна