Уже втікає тепле літо
І прудко біжить у синю даль.
Землю скувало монолітом,
Заховало тужливу печаль.
Пшеницю у полі золотить,
Садами крокує грайливо.
І дарує нам казкову мить,
В юну осінь іде сміливо.
Наповняє бокали вином,
Пригощає нас виноградом.
І ніжиться під нашим вікном
Та любується водоспадом.
На світанку біжить росами,
Повертає нас у дитинство.
Землю встеляє покосами,
Ощасливлює материнство.
Літо заховає тривогу,
До світлих мрій прокладає шлях.
Запрошує молитись Богу
І славить Україну в піснях.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: Віктор Варварич