ЗМИГИ ОКА НЕВЛОВИМІ

(  в  дарунок  майстру  світлярства  Олегу  Суржку.
З  циклу  "  МИТЦІ  ДЛЯ  "  СОЛО"  Й  "  СОЛО"  ДЛЯ  МИТЦІВ")


А  він  уміє  зупиняти  мить  -  
Квітковий  зів  ловити,  в  гніздах  зорі,
Відджмелювати  сонця  першу  нить,
Тримати  хвилі,  ранками  прозорі.
Ковтнувши  вітру,  го  вкладає  в  кадр,
Завивши  в  яру  серпантинну  плівку
Таїть  у  скринях,  доторкнувшись  надр,
Допоки  не  заглибиться  в  мандрівку...
Так  йде  світляр  дорогою  життя
І  здрить  на  тім  шляху,  що  нам  незриме.  
Знимкує  Божих  сходів  вишиття
Та  ловить  змиги  ока  невловимі...


Марія  Дребт


17.08.2023                                        Португалія

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2023
автор: VIRUYU