Так сумно мені, що аж плачу,
У нас все сьогодні не так...
Хороших новин я не бачу,
Бо путін не здохне ніяк.
Шампанського випила пляшку
І сукню купила " в горох".
Та серцю і сумно, і тяжко.
Бо путін, *** не здох.
Зробила яскраве волосся
І брилик купила новий,
Так хочу, щоб свято вдалося....
А путін, нікчема, живий.
Ще й серпень лютує і шкварить,
Засох під парканом будяк,
Лопух ледве дише і марить,
А путін не здохне ніяк.
Вже згинули всі огірочки,
Засохли квасоля й горох,
Пирій похилив колосочки,
А путін, зараза, не здох.
:)
Навколо все зблякло, змарніло
І, навіть, струмок пересох...
І я аж кричу очманіло:
Та щоб ти, мерзота, вже здох!
Я мрію й не сплю аж до ранку,
Вже світиться он небокрай,
Хвилююсь і п'ю валер'янку:
Давай же, скоріше здихай!
Ну здохни, прошу вже востаннє.
Приходить "на ум" щось нове.
Змінити я можу бажання:
Хай в пеклі горить і живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2023
автор: Оптимістка