Від відчаю нема відбою,
сумним думкам не видно краю,
у парі смуток із журбою
збирають невгамовну зграю.
І все вирує – шабаш лютий:
зойк, зітхання, сміх чванливий.
Така буває в душі скрута,
неначе взимку гатять зливи.
Я тут, не знаю, що й сказати,
душею вріс у думки, як пень,
попід очима ходять дати,
і ніч, і день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2023
автор: Андрій Лагута