[i]« Не час тече,
а ми йдемо крізь нього...»[/i]
Гіпотеза
Невловимо проминає час,
безупинно тіні наші довші
і тому, що дні усе коротші
і, що осінь доганяє нас.
А пора би кулею летіти,
поки не очухався ізгой,
поки захищає наше літо
український воїн і герой,
поки є надія і на Бога,
і на остаточну перемогу,
поки не настали холоди,
і немає іншої дороги
до кінця агонії орди,
поки є коріння мого роду,
поки не прийме моя земля
іродове плем’я москаля,
поки зазіхає на свободу
мого волелюбного народу
всюдисуща гадина кремля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2023
автор: I.Teрен