Вздовж доріг дивина й реп'яшок
жовті очка відкрили,
одірватись несила,
наче тисячі сонечок
на стеблі розмістились
і свічками горять.
Вітром маки гойдаються
у гущавині трав,
пломеніють червоні.
Пелюстки осипаються,
душу болем ятрять
і сльоза навертається:
-"Де ж ви, ті,
хто вертаються вже до нас
тільки в спогадах-спалахах,
тільки в снах?.."
Під колір неба квіти голубі
на довгих стеблах -
петрові батоги видніються з трави
і сивим полином усіяне узбіччя -
життя не тільки світлий сад,
а й темінь потойбіччя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: NikitTa