Іду босоніж, пройдуся по траві,
Хочу позбутись нав’язливих думок,
Вони бентежать, сховалися в імлі,
Вже над рікою, замотані в клубок.
Річка сріблиться, цілунки промінців,
Виграють, ваблять, жваво, веселково,
Пливуть беззвучно, рибки між камінців,
За мить вода, заграє лазурово.
Може втопити, лихі думи в воді?
Чи нашептати вітру - допоможе?
Та десь немає, чи дріма при землі,
Але ж поводитися так негоже.
Ранкове сонце, світить так привітно,
Імла щезає… краплини кришталю,
Осяйні златом, зникли, ледь помітно,
Разом із ними усі думки гублю.
Вода у річці, блиск без відпочинку,
Мене втішають кольорові гами
Вклонюсь низенько… чудовому ранку
Тож спромоглася, справитись з думками.
2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2023
автор: Ніна Незламна