Іду вперед ... я не спинюся,
бо ж обіцяв, що повернуся.
Мов крапля в морі, всього значу.
Та множить сили те, що бачу.
Ось житнє поле… хліб в колоссі.
Волошки у твоїм волоссі.
Мов мавка у вінку барвистім.
Слова дзвенять в промінні чистім.
Де хлібне поле, біля річки,
злились в одне наші доріжки.
Іду вперед… я не спинюся,
бо ж обіцяв, що повернуся.
І буде все в нас, як хотіли.
Твій ніжний погляд множить сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2023
автор: Надія Башинська