Як меркне світло, то пітьма царює,
Як дніє серце, полишає душу мла...
Боротися з собою марно, всує:
Яса не зникне, й не розвіється пітьма.
Душевні шальки гойдалкою ходять -
Освітлене нутро злітає хутко в вись,
Бо тяжкотілий шашіль колобродить:
Посіяв морок і задухою завис.
А сяйво благодатне розіллється,
Наповнить душу сонцелика благодать,
То й червотока в закутки заб'ється,
Не в змозі серце вже свобідно ізгризать!
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2023
автор: Chara Vinna