Земле наша рідна українська,
Скільки то ще сліз тобі спивати?..
Прихистила ти багато війська –
Український цвіт, бійці-солдати.
Стогнеш: скрізь могили і могили…
Їм не видно ні кінця ні краю.
Зажурились доли, небосхили…
Пли́ти, сте́ли – замість урожаю.
Донедавна барвами манила.
Що ж ти, лютий враже, тут накоїв?
Скільки ж, земле, ти вже схоронила
В темнім лоні витязів-героїв!..
Ледве де-не-де лиш проростає
З-під плити травиночка зелена.
Виє вітер, віє-розвіває
Синьо-жовті вславлені знамена.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2023
автор: Галина Брич