***
Напівсонний поштар у клітчастім кашне
Десь під вечір доставив з Ненацька листа.
Той ввібрав таємничє рослин, запашне.
Перша нота смолиста, глибока й проста.
***
Димний струм обертоном до стелі гряде,
Серед пахощей вмить урочисте тепло,
Мов у лісі йде дощ, мочить килим-модерн.
Прілим листям земля витирає чоло.
***
Крізь прим'яту траву йде солодкий виток
Фруктів-ягід, назустріч вітрам із пустинь.
На старий вже папір дюни сиплють пісок,
Щоб припудрені спогади час відпустив.
***
Зліт кінцевої ноти, різка круговерть.
Терпкий спокій про плинність закінчених праць.
Поки б’ються серця нас поєднує твердь.
У поштовій кареті прямую в Ненацьк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Олесь Ефіменко