А почуття, на вічність у рядки,
Пишу́ і серце рве на тисячі молекул.
А ми з тобою, наче два шматки
Одного цілого, але ти так далеко.
Я хочу доторкнутись, обійняти,
Тебе відчути хочу, та не можу.
Тобі ще хочу, світ свій показати,
Але не можу, лиш усе тривожу…
І зупинити час би, хоч на мить,
Цю мить тобі я тільки подарую.
Але, ці всі «але», душа щемить.
І все ж щодня, що мить, я так сумую.
І коли сивина вже ступить на поріг,
Тебе знайду, повір мені, зумію!
Я зро́блю все, що ти тоді не зміг
І потім разом із тобою посивію…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: В.О Кароока