Крізь сум забутого Шопена…

Одне  ребро!-  Одне  створіння!
Один  дрімучий  довгий  перст
В  тіні    прадавнього  склепіння,
Де  щит  згубив  облудний  перс,
Збуривши  світу  схеми  сірі
Сіль  правдоруба  ,  зміст  піску,
Зневіри  форми  чорношкірі,
Огиди  риб’ячу  луску…
В  тих  побрехеньках,  де  опали,
Дим  мигдалевий,  мідь  сурми
Крізь    море  стежку  протоптали,
Приреченим  вкладати  шпали,
Поверх  життя  у  двір  тюрми…

Не  відтворити  нам  катрени
Природи  хвиль  хвоста  кота.
Прийди  ж  до  нас  Вінченцо  Бренна!
Крізь  сум  забутого  Шопена,
Крізь  сліпоту  і  хміль  крота…

230723


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2023
автор: bloodredthorn