Епiзод нескiнченноi гри (переклад)

Час  поглинає  безжально  всі  грані  реальності,
Хронос  піском  засипає  світів  береги,
Млява  химер  в  закапелках  святої  дуальності,
Тої,  що  раптом  зникає  у  чорній  дірі.

Хаос  з  Ефіром  -  мозаїка  дикого  космосу,
Ерос  панує  в  основі  зв'язків  світових,
Квітка  Життя  набула  ніжні  обриси  Лотоса,
Вітер  та  полум'я  в  танці  зірок  наднових.

Напрям  Початку-Кінця  є  дорогою  Вічності,
Снів  та  ілюзій  вуаль  -  візерунок  Буття,
Двоє  зустрілись  давно  в  порожнечі  хронічності,
Щоб  відображення  бачити  істини  «Я».

Ми,  ніби  грані,  безмірного  і  безлімітного,
В  тисячний  раз  відродились  в  еонах-віках.
Щоб  безтурботність  пізнати  та  смисли  «Великого»,
Знов  пробудились  в  дочасно-незглибимих  снах.

Як  і  раніше  підспідки  усі  зачаровані,
Задуми  вічності  знати  призначено  нам,
Десь  у  глибинах  Себе  вони  є,  але  ховані,
Жити  -  живемо,  то  й  пошуки  ці  по  зубах.

Час  поглинає  безжально  всі  грані  реальності,
Зоряний  пил  засипає  світів  береги,
Цей  бо  сюжет  на  підґрунті  законної  даності  -
Лиш  епізод  нескінченної  вічної  гри.

25.02.2019


~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~


Автор:  Цвелих  Володимир

Эпизод  бесконечной  игры

Время  стирает  безжалостно  грани  реальности,
Хронос  песком  засыпает  живые  миры,
Призрачно  всё  в  закоулках  священной  дуальности,
Что  поглощается  недрами  чёрной  дыры.

Хаос  с  Эфиром  -  мозаика  дикого  космоса,
Эрос  -  основа  стихии  Земли  и  Воды,
Жизни  Цветок  приобрёл  очертания  Лотоса,
Ветер  с  Огнём  кружат  в  танце  сверхновой  звезды.

Путь  от  начала  к  Концу  стал  дорогою  Вечности,
Снов  и  иллюзий  вуаль  -  как  узор  Бытия,
Встретились  двое  давно  в  пустоте  Бесконечности,
Чтобы  познать  в  отражениях  истину  «Я».

Мы,  будто  грани,  безмерного  и  безлимитного,
Тысячи  раз  возрождались  в  эонах-веках.
Чтоб  познавать  безмятежность  и  смыслы  «Великого»,
Вновь  просыпались  в  безвременно-истинных  снах.

Тайны  сокрыты  по-прежнему  и  запечатаны,
Замыслы  вечности  нам  предназначено  знать,
Где-то  в  глубинах  Себя  они  есть,  но  запрятаны,
Жизнь  продолжается,  -  значит,  мы  будем  искать.

Время  стирает  безжалостно  грани  реальности,
Звёздная  пыль  засыпает  живые  миры,
Этот  сюжет,  как  основа  с  законами  данности  -
Лишь  эпизод  бесконечной  и  вечной  игры...
......................................................


–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: Олена Студникова