[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RU9i2jVzWko[/youtube]
В житті колись складемо ми екзамен,
Ми хочем, щоб була оцінка п"ять.
Що заробили, те і маєм,
Не треба іншого чекать.
Якщо робили помилки,
І крапку ставили, не кому,
З цим непогано все ж жили...
Кому із нас це невідомо?
Не вчили правила колись,
Життя пропущені уроки.
Вони в житті не прижились,
Бо гордовитий зависоко.
Вердикт свій ставили тому,
Кого ще можна врятувати.
І легко рвали ту струну,
Яка могла ще гарно грати.
А що ми знаєм про три крапки?
Про що вона нам розповість?
Так часто друзів берем в "лапки",
Вже іншу мають особливість.
Не брать нікого за дужки ( ),
А розуміти друзів треба.
Легкі із ними все ж стежки,
Щоб їх здолать - життя потреба.
Я ненавиджу ті слова,
Які ховають щось від мене.
В житті не рідко так бува.
Не назову їх поіменно.
Найважливіший знак - це оклик!
Коли від серця слово йде.
Бо він розумний співрозмовник,
Такий тебе не підведе!!!
Я не забула про тире,
Про крапку з комою, питання.
Але про них вже не тепер,
Про них писать, нема бажання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2023
автор: Н-А-Д-І-Я