Вишне, подруго моя

Молоденька  вишенька  в  саду
Зарясніла  ягідками  вперше.
Я  до  неї  тихо  підійду,
Обніму  і  на  душі  полегша.

Вишне,  вишне,  подруго  моя,
Ягідок  твоїх  дай  скуштувати
Соковитих  хоч  і  кислуватих,
Посмакую  ними  нині  я.

Медом  трішки  їх  підсоложу,
Щоб  солодким  і  життя  здавалось.
Потім  собі  сяду  на  межу
І  полину  мріями  удалеч,

Де  блакитні  мирні  небеса
Та  пшеничне  золоте  роздолля
На  широкім  українськім  полі,
Тішить  серце  нехай  ця  краса.

А  ти,  вишенько  в  садочку  підростай,
Навесні  вберись  в  серпанок  білий,
Влітку  знову  ягідки  доспілі  -
Ними  усіх  щедро  пригощай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський