Ти віриш у мене,
А мені не лишається нічого,
Окрім того, як вірити у тебе.
Ти спіймаєш мене
За секунду до мого стрибка,
— Мене вітер вкраде.
Ти шукатимеш,
Гукатимеш,
А я стану тим вітром!
Кружлятиму ураганами
У танку
Над цим білим світом.
Проллюся дощем,
Впаду снігом — таким теплим
Холодної лютневої зими,
Розіб’ю градами
Усі перешкоди на шляху,
Яким разом ми йшли.
Я стану тінню
Й ходитиму твоїм слідом —
Всюди за тобою.
Я стану садом,
Який розквітне
Лише цією весною.
12.IV.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: Макс Дрозд