Україна у –енний раз
Опинилась на ешафоті.
Доленосних чекала фраз –
Не отримала, бідна, вотум…
На шпагаті давно вона
Між Європою і Москвою.
Кров пила не одна війна,
Не один ліг у землю воїн.
В –енний раз її підвели:
Чигирин, Будапешт, це ж – НАТО.
Гинуть дочки її й сини,
Бо за волю така лиш плата.
Біль партнерам наш не болить,
Героїзм наш для них – забава.
Наша гідність їх навіть злить –
Допомоги ж можуть позбавить…
Де сховалася Правди суть?
В США, а чи у Європі?
Втрат таких вони не несуть…
Кров’ю ми чорноземи кропим…
Без довіри так важко жить!
Вони ж мир нам гарантували…
Знов штовхають Москві служить?!
Ні! Пливем, хоч і без штурвалу?
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: Ганна Верес