Коли в думках по краю ніби лину,
А чи в душі до нього я звернусь,
Заб’ється серце завжди в ту хвилину,
Там Україна й Київська там Русь!
Гора віків над нами відшуміла!
Судити їх я зовсім не берусь!
Та виринає з них лице змарніле -
То Україна й Київська то Русь!
Собі сусідів ми не вибирали,
Сусід - як Божа кара за розбрід!
До тих пір відбивати нам навали,
Поки насильством дихає сусід!
Це він до нас приніс голодомори,
Безумство влади він сюди приніс!
Стоять скелети міст німим докором,
Там, де вбиває нас, московський біс!
За все його ми строго запитаєм,
Засудимо те, вічно кляте, зло,
За попелища в нашім мирнім краї,
За кожне місто, селище й село!
6.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2023
автор: Микола Серпень