Як же ж хочу я бути з Тобою!
Як кохаю Тебе, моя мила!
Цього разу не здамся без бою,
Віра в Бога й любов - моя сила!
Я обмежений зараз війною -
Цей потоп очищає й гартує...
Я воюю з вчорашнім собою,
Час за мене - він рани лікує!
В суєті часто згадую Бога,
Слабкість цю Він мені пробачає...
Вже навчився долати тривоги
І без пристрасті тихо кохаю...
Раптом душу охопить натхнення -
Лиш встигай загортати у риму!
То від Бога іде одкровення -
Для таланту розкритися стимул!
Може ще не готовий долати
Відстань й час, що лежать поміж нами.
Та не втомлююсь щиро кохати -
Вірю в щастя в кінці мелодрами...
Ти пробач, що не все ще умію,
І що вчитися не поспішаю.
Крок за кроком я здіснюю мрію,
Що без Тебе вже не уявляю...
Ти собі повернула надію,
Що у серці далеко ховала.
Я все більше Тебе розумію -
Ти, нарешті, зневіру здолала...
21.06.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2023
автор: Finist