А цей літній дощ розтривожив душу,
Змиває натомлені миті мої.
Крізь пекучий біль крокувати мушу
І я витру солоні сльози твої...
Загляну у дивне задзеркалля,
Там відшукаю спогади свої.
І віджену думки від провалля,
Нехай серце звеселять солов'ї...
Я полину у карпатські гори,
Щоб напитись живильної води.
І обійму безмежні простори,
Залишу на скелі свої сліди.
Пройдусь цими вузькими стежками
Та впорядкую тривожні думки.
Сховаю спогади між рядками,
Та зачиню сильний біль на замки.
Знаю, що мої друзі поряд ідуть,
Відчуваю тепло їхньої душі.
Вони радість свого серця віддають,
Приймають мій біль схований у вірші.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2023
автор: Віктор Варварич