*** Травам не можна помирати
( С.Процюк)
В цих травах помирати – гріх.
І гріх цим травам помирати.
Є річка, небо, переліг -
по берегу роса стократна.
Заплаче іволга в кущах,
заниє серце, ніби стигма…
І слово випурхне, як птах,
коли любов свою нестиме.
До очерету, до плотви…
до всього, що на вістрі втрати.
А юний джміль: «Переживи!»
Не можна травам помирати.
Фото авторське
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2023
автор: Надія Позняк