Густі жита


Мені  здається,  що  то  сон,
А  я  прокинутись  не  можу,
Не  холостий  летить  патрон,
І  біль  Душі,  -  зі  смертю  схожий...
Навкруг  зруйноване    Життя,
Від  болю  й  страху  діти  плачу  ь,
Горять  некошені  жита,
Ворожі  покидьки  регочуть.
Існує  приказка  проста,
Сміється  справжньо  лиш  останній.
Коли  закінчиться  війна,
Ти  згинеш  ворогу  мерзенний.
Розквітне  наша  Україна,
Загоїть  рани  гіркота,
Всміхнеться  сонечку  калина,
І  зашумлять  густі  жита...
28.06.23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2023
автор: ВАЛЕНТИНАV